-
1 care
1. n1) турбота, піклування, доглядto take care of (about) smb. — дбати (піклуватися) про когось; доглядати когось
in care of smb. — під чиєюсь опікою
care of (пишеться скор. c/o) — через, на адресу
Mr. Foster c/o Mr. White — містеру Уайту для передачі містеру Фостеру (містеру Фостеру через містера Уайта)
care killed the cat — присл. не робота старить, а турбота
2) уважність, ретельність, обережністьhave a care!, take a care! — бережись!, бережіться!, обережно!
3) pl хвилювання, тривога, турбота4) пристрасть, схильність, любов (до чогось — for, of)2. v1) піклуватися, турбуватися, дбати (про когось, про щось), доглядати (когось, щось — for, of, about)2) турбуватися, тривожитися, непокоїтися, хвилюватися3) мати бажання, бажати, хотіти (щось, чогось — to)I don't care — мені однаково, мені байдуже
I don't care to be seen here — мені не хочеться, щоб мене тут бачили
I don't care a straw (a damn, a button, a fig, a feather, a pin, a whoop) — мені це байдуже; мені на це наплювати!
* * *I n1) турбота, піклування, опіка2) спостереження ( лікаря); обслуговування ( хворого); догляд (тж. за машиною)3) уважність, старанність; обережність4) тж.; pl турботи; тривога; занепокоєння, хвилювання5) (for, of) пристрасть, любов, схильність6) як компонент складних слів зі значенням (- care) доглядII v1) (for, of, about) піклуватися; доглядати2) турбуватися, непокоїтися, хвилюватися3) ( for) любити; цікавитися4) мати бажання, хотіти -
2 immaterial
adj1) нематеріальний; безтілесний, духовний2) неістотний, що не має значення, що не відіграє ніякої роліit is quite immaterial to me — це мені байдуже, мені абсолютно все одно
* * *a1) нематеріальний, безтілесний, духовний2) несуттєвий -
3 whoop
1. n1) вигук; зойк2) гикання (мисливця)3) ухкання (пугача)4) коклюшний кашель5) схованки (гра)2. v1) кричати, викрикувати, вигукувати; галасувати, лементувати2) гикати, тюкати3) ухкати (про пугача)4) закашлятисяto whoop it up, to whoop things up — зчиняти галас; бешкетувати, буянити
* * *I [huːpˌ wuːp] n1) вигук, зойк (виражає подив, торжество)whoops of joy. warlike whoops — войовничі вигуки
3) пугикання (пугач;)5) хованки (гр;)II [huːpˌwuːp] vnot worth a whoop — шеляга не вартий, не вартий, копійки
1) викрикувати; зойкнути2) гикати; тюкати3) пугикати (про пугач;)4) кашляти7) вести агітацію на користь кого-н., чого-нto whoop it / things/ up — cл. зачини шумну гулянку; шумно святкувати що-н.; ( for) здійняти галас (навколо чого-н.)
-
4 pin
1. n1) шпилька2) брошка; значокfraternity pin — амер. значок студентської організації
3) канцелярська кнопка4) прищіпка5) тех. штифт; шплінт; шворінь; вісь; цапфа6) ел. штир; вивід7) pl розм. ноги8) кеглі9) pl гра в кеглі10) барило на 4 1/2 галона11) в'язальна спиця12) муз. кілочок13) (скор. від rolling-pin) качалкаto be down a pin — бути в поганому настрої, хворіти
to keep in the pin — утримуватися від пияцтва, не пити
to put in the pin — кинути пити; покінчити з чимсь
2. v1) приколювати; сколювати (up, together, to); пришпилювати2) проколювати, пробивати; наколювати3) придавити, притиснутиto pin smb. against the wall — притиснути когось до стіни
4) спорт. покласти на обидві лопатки5) загнати, заперти6) розм. поцупити7) амер., розм. заручитися з дівчиною (давши їй значок своєї студентської організації)to pin smth. on smb. — покладати на когось вину за щось
to pin smb.'s ears back — амер. покарати когось, розквитатися з кимсь
* * *I [pin] n1) ( англійська) шпилька; шпилька для волосся ( hair pin); заколка ( bobby pin); брошка; значок; кнопка (канцелярська, креслярська); прищіпка (білизняна; clothes pin); цвях2) тex. палець; штифт; шпилька; шплінт; чека; тex. шворінь, вісь; цапфа; шийка; цівка; п'ята; eл. штир; контакт; ніжка цоколя3) pl ноги4) кегля; pl гра в кеглі5) барило в 41/2 галона6) (cкop. від roiling pin) качалка7) в'язальна спиця ( knitting pin)8) мyз. кілочок10) мop. кофель-нагель ( belaying pin); кочет11) робоча частина ключа; стрижень замка12) бyд. шип; з'єднання "ластівчин хвіст"13) cпeц. пробійник 14 прапорець з номером ( гольф)14) мeд. скоба15) cпeц. пік; вершина16) cпeц. вимірювальний стрижень17) ступінь; рівень19) бoт. наріст21) зашпилювання, пришпилювання; сколювання, приколювання22) дріб'язок; дрібниця, дурниця23) тепловиділяючий елемент ( ядерного реактора), твел ( fuel pin)24) шax. зв'язкаII [pin] a1) який відноситься до шпильки [див. pin1 1]2) cпeц. дрібнозернистий ( про шкіру)III [pin] v1) приколювати ( часто pin up); скріплювати, сколювати ( часто pin together)2) приколювати, пробивати3) придавити, притиснути ( pin down); cпopт. покласти на обидві лопатки5) піймати на слові; притиснути до стінки; зв'язати обіцянкою ( pin down); точно визначити; встановити; підхопити; знайти, піймати, зловити ( кого-небудь); вiйcьк. накрити супротивника вогнем; pass; вiйcьк. знаходитися під вогнем6) замкнути, закрити, загнати7) вкрасти, поцупити8) схопити; згарбати9) pass; cл.; жapг. ( вирішити) заручитися з дівчиною ( давши їй значок своєї студентської організації)10) cл.; жapг. кадритися; клеїтися11) cл. просікати; знати, куди хилить співрозмовник12) cл. знати; визнавати; розглядати, вивчати13) (on) покладати (відповідальність, провину); пришивати (справу, злочин); покладати надію; довірятися -
5 whoop
I [huːpˌ wuːp] n1) вигук, зойк (виражає подив, торжество)whoops of joy. warlike whoops — войовничі вигуки
3) пугикання (пугач;)5) хованки (гр;)II [huːpˌwuːp] vnot worth a whoop — шеляга не вартий, не вартий, копійки
1) викрикувати; зойкнути2) гикати; тюкати3) пугикати (про пугач;)4) кашляти7) вести агітацію на користь кого-н., чого-нto whoop it / things/ up — cл. зачини шумну гулянку; шумно святкувати що-н.; ( for) здійняти галас (навколо чого-н.)
-
6 ли
и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.* * *I част., союз; тж. льчи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чиII(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.) -
7 нет
1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.* * *1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гмау меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться
слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є
\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є
\нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є
\нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су
чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!
2) част. ніа [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?
ни да ни \нетт — і не так і не ні
ника́к \нетт — см. никак
3) в знач. союза ні\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!
4) в знач. сущ. нема́є, нема́на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)
своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)
сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)
пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком
в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)
-
8 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
9 дело
діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).* * *1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло2) ( административное или судебное разбирательство) спра́вауголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва
3) канц. спра́вапа́пка для дел — па́пка для справ
4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́лодруго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло
-
10 tinker
1. n1) лудильник; мідник; бляхар; мандрівний ремісник2) поганий працівник, ремісник3) амер. майстер на всі руки4) спроба абияк полагодити щось; халтурна робота5) розм. циган6) розм., зоол. скат7) колючка (риба)8) амер., розм. скумбрія9) амер. невелика мортираI don't care a tinker's damn — мені цілком байдуже, мені наплювати
2. v1) працювати лудильником; мандрувати в пошуках паяльної (лудильної) роботи; паяти2) ставитися несерйозно (до чогось — at, with); халтурити* * *I n1) мідник, бляхар; лудильник; бродячий ремісник2) поганий працівник, ремісник; aмep. майстер на всі руки3) тк.; sing спроба абияк полагодити що-небудьto have a /an hour's/ tinker at smth — полагодити що-небудь. на швидку руку
4) aмep. скат ( риб); колюшка (риб; скумбрія)5) aмep. невелика мортира••I don't care a tinker 's damn /curse, cuss/ — є мені абсолютно байдуже
IIit is not worth a tinker 's damn /curse/ — навіть, мідного гроша не вартий
1) працювати лудильником; бродити у пошуках паяльної, лудильної роботи2) (at, with, about) намагатися виправити; лагодити, ремонтувати абияк; підремонтувати, підправити; відновлятиdon't tinker with it — не чіпай це, тільки гірше зробиш
his doctor tinkered him up — лікар трохи його підлікував /підремонтував/
3) (at, with) займатися поверхнево або несерйозно; халтурити; працювати вхолостуart does not admit of being tinker ed at мистецтво — не терпить підробок; переробляти, шматувати, псувати
-
11 невдомёк
нрч. невдогад, невтямки, невтямку, байдуже. [Мені й невдогад, що ключниця зводницею була (Кониськ.). Се йому було невтямки; навдогад йому й те, що… (Куліш). Дали йому сотню; і нікому невтямки, що то дідові гроші (Кониськ.). А мені й зовсім невтямку, що тудою не можна ходити (Липовеч.). І на сього, і на того думаємо, а про Івана Дранку і байдуже (Кониськ.)].* * *предик.невтямки́, невдога́д -
12 all
1. adj1) весь, вся, все; цілий2) всякий, всілякий, будь-який3) найбільший, граничний4) який-небудь, який би то не було2. adv1) цілком, повністюthe pin is all gold — шпилька вся (повністю) із золота
2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)love all — по нулю, 0:0
3) (all-) все-3. pron indef.1) всі2) всеall is well — все гаразд, все в порядку
all is well that ends well — присл. все добре, що добре кінчається; кінець — ділу вінець
one and all, each and all — всі до одного
all and sundry, one and all — всі без винятку, всі до одного, всі підряд
in all — всього, разом
all in all — у підсумку, загалом
not at all — анітрохи, аніскільки; будь ласка, нема за що (у відповідь на «дякую»)
all but — майже, трохи не
at all — взагалі, зовсім, цілком
I shall be late if I come at all — я спізнюся, якщо взагалі прийду
he is not quite all there — він не при своєму розумі; у нього бракує клепки в голові
all the same — все одно, байдуже
* * *I n1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт2) найдорожче або найцінніше для кого-небудьII a1) весь, цілий, вся, усе; усі2) усякий, усілякий; кожний; будь-який3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий4) який-небудь, який би то не було5) емоц.- посил. весьIII adv1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)love all — по нулю, 0: 0
all along — розм. увесь час, завжди
all round, all around — навкруги, з усіх боків
all through — усе повністю, до кінця
all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно
all of a sudden — раптом, зненацька
all the better [worse] — тим краще [гірше]
all the same — байдуже, однаково
all there — пильний, завжди напоготові
IV indef; pronnot all there — придуркуватий, дурнуватий
1) усі; усеall of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше
one and all, each and all — усі до одного
not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки
nothing at all — зовсім нічого; дурниця
and all;, — все інше;, так далі, тощо
in all — усього, в цілому
-
13 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
14 fig
1. n1) винна ягода; інжир, фігаpulled figs — пресований інжир, винні ягоди
2) фігове дерево, смоківниця, інжир3) розм. дуля4) дрібницяI don't care a fig for it — мені це байдуже, мені наплювати на це
5) вбрання; гарний костюм; вечірній туалет6) стан; настрій; гумор2. vгарно вбирати, наряджати; прикрашати (тж fig out, fig up)* * *I n1) винна ягода, інжир, фіга2) = fig treeII n; сл.1) дуля, фіга2) дрібниця, дурницяIII n1) убрання, наряд, шати; парадний костюм2) стан, настрійIV vнаряджати, прикрашати, чепурити; оживляти ( що-небудь); обновляти (fig out, fig up) -
15 Наплёвывать
наплевать1) напльовувати, наплювати, (сквозь зубы) начвиркувати, начвиркати, (о мног.) понапльовувати, поначвиркувати на кого, на що. [От не люблю куріїв, - понакурюють та понапльовують повну хату (Харк.)];2) на кого (перен., только сов.) начхати, наплювати на кого, (редко) кому. [Ой, коли-б я, козаченько, була багатенька, наплювала-б я на тебе й на твого батенька (Пісня). Наплюю я багачу, коли своє молочу (Номис). Ат, начхати (наплювати) мені на його, мені про його байдуже! (Миргор.)]. -плюй да и отойди - плюнь (наплюй) та й покинь (відійди);3) (наслеживать) насліджувати, наслідити, (о мног.) понасліджувати. Это муха -вала - це муха наслідила. Наплёванный -1) напльований, начвирканий, понапльовуваний, поначвиркуваний;2) насліджений, понасліджуваний. -ться -1) (стр. з.) напльовуватися, бути напльовуваним, напльованим, понапльовуваним и т. п.;2) (вдоволь) напльовуватися, наплюватися, (сквозь зубы) начвиркуватися, начвиркатися, (о мног.) понапльовуватися, поначвиркуватися. -
16 rap
I1. n1) легкий ударto get a rap over (on) the knuckles — дістати по руках (тж перен.)
2) тихий стукіт (у двері тощо)3) розм. покарання; вирок; строкto take the rap — дістати строк, потрапити за ґрати
4) знецінена (фальшива) монета5) текст. моток пряжі2. v1) злегка ударятиto rap smb. over the knuckles — дати комусь по руках (тж перен.)
2) стукати3) вистукувати (сигнали)4) різко говорити; вигукувати, викрикувати5) сваритися, лаятися6) клястися, присягатися; давати присягу7) лжесвідчити8) розм. тримати під арештом (у в'язниці)9) мет. оббивати (модель тощо)IIv (past і p.p. rapped, rapt)1) захопити; винести2) охоплювати (про почуття)* * *I n1) легкий удар2) ( неголосний) стук(іт)3) cл. покарання; вирок; термін4) догана; стягнення5) aвcтpaл.; cл. похвала6) репII v1) злегка ударяти; стукати, постукувати; вистукувати ( сигнали)2) різко говорити; викрикувати3) сваритися, лаятися4) cл. заарештувати; посадити (до в`язниці)5) метал. оббивати ( модель)III n1) дiaл.; icт. знецінена або фальшива монета2) дрібниця; крапелька; крихтаIV n; текст.пасмо, моток пряжіV vapx. (rapped [-t], rapt)1) забирати, захоплювати2) охоплювати ( про почуття)VI n; амер.прост. (відверта) розмова; розмова по душахVII v; амер.прост.1) розмовляти відверто; говорити по душах; разом поговорити ( про що-небудь)2) співчувати; співпереживати; розуміти (кого-небудь, чиї-небудь труднощі) -
17 scrap
1. n1) кусочок, шматочок; обривок2) перен. мізерна кількість3) pl рештки, недоїдки4) pl вирізки (з газет тощо)5) збірн. металевий брухт, скрап6) збірн. зіпсовані деталі7) збірн. риб'ячі відходи8) сварка; бійка9) зустріч боксерівscrap value — ек. вартість машини на злам
2. v1) викидати (як непотрібне)2) віддавати на злам3) погиркатися; побитисяto scrap with smb. — посваритися з кимсь
4) боротися, боксувати* * *I n1) шматочок; клаптик, обривок2) pl залишки, недоїдки3) pl вирізки ( з газет)4) металевий брухт, скрап5) запороті деталі; брак6) pl шкваркиII v3) вiйcьк. зняти з озброєнняIII n1) сварка, сутичка; бійкаIV v1) посваритися, зчепитися; побитися2) битися, боксувати -
18 strange
adj1) незнайомий, невідомий2) дивний? дивовижний, чудний, незвичайнийstrange to say — а) як не дивно; б) дивно, що
3) незвичний4) заст. чужий, чужоземний, іноземнийin a strange land — у чужій країні, в чужій стороні; на чужині
5) невласний, чужий6) сторонній, чужорідний7) стриманий, холодний* * *a1) незнайомий, невідомий2) дивний, незвичний; незвичайний; дивовижний, чудесний3) незвичний, незнайомий4) icт.,; пoeт. чужий, чужоземний, іноземнийstrange man — чужоземець; чужий, невласний; сторонній, чужий; далекий, чужий
5) стриманий, холодний, сухий; ніяковий, збентежений -
19 whit
adjиерк. що стосується свята Трійці (Зелених свят)* * *I [wit] nкрихта, йотаnot a whit, по whit, never a whit — ні крихти, ні каплини, ні на йоту
II [wit]he doesn't seem a whitconcerned — очевидно, він зовсім не переймається
int фюйть-фюйть! ( свист птах) -
20 tinker
I n1) мідник, бляхар; лудильник; бродячий ремісник2) поганий працівник, ремісник; aмep. майстер на всі руки3) тк.; sing спроба абияк полагодити що-небудьto have a /an hour's/ tinker at smth — полагодити що-небудь. на швидку руку
4) aмep. скат ( риб); колюшка (риб; скумбрія)5) aмep. невелика мортира••I don't care a tinker 's damn /curse, cuss/ — є мені абсолютно байдуже
IIit is not worth a tinker 's damn /curse/ — навіть, мідного гроша не вартий
1) працювати лудильником; бродити у пошуках паяльної, лудильної роботи2) (at, with, about) намагатися виправити; лагодити, ремонтувати абияк; підремонтувати, підправити; відновлятиdon't tinker with it — не чіпай це, тільки гірше зробиш
his doctor tinkered him up — лікар трохи його підлікував /підремонтував/
3) (at, with) займатися поверхнево або несерйозно; халтурити; працювати вхолостуart does not admit of being tinker ed at мистецтво — не терпить підробок; переробляти, шматувати, псувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
про — (261) без [MО,V] Про мене: прислівник у значенні; як завгодно, мені байдуже [52] … Толковый украинский словарь